Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Поздоровляю вас із святою неділею, святим причастям.
Ми сьогодні з вами слухали Євангеліє (Мт.,ХXV:14-30) про таланти, якими Господь обдаровує всіх людей. Ця притча в духовному сенсі розповідає про те, як прийде Ісус Христос у другому своєму пришесті на Землю. Кожна душа, яка була на Землі, яка є на Землі чи буде на Землі, повинна буде тримати відповідь за все своє життя – за все, що вона робила.
Господь дає кожній людині талант, але одному – більше, а другому – трошки менше, комусь – ще менше, по силі його. Господь каже про кожну душу, яка має той чи інший потенціал, що вона має себе проявити на Землі. Ми бачимо, що деякі люди, які отримали таланти, їх розвивають. Інші ж люди навпаки – вони через свою лінь не хочуть звертати увагу на те, що Господь сказав, вони не намагаються реалізувати себе в житті в духовному сенсі.
Ми бачимо також і багато людей, які отримали таланти, їх розвивають – вони трудяться. Але бачимо, що не всі, на жаль, люди, які мають таланти, їх використовують на справу Божу. Вони їх використовують на матеріальне життя: збагачуються, купляють маєтки і поліпшують свій матеріальний добробут. Вони не розуміють, що це тимчасове – оце їхнє матеріальне життя. Вони не розуміють, що талант цей не їхній взагалі, по великому рахунку. Талант цей від Бога, Який і дає його. Тому цей талант і повинен використовуватись на Боже.
Що таке Боже? Це дійсно допомагати людям, які не мають такого таланту, які бідують, які взагалі через свою хворобу не можуть проявити себе. Я можу сказати, що є дітки, – це навіть по телевізору показували і ви всі бачили, – є такі дітки, які дуже хворі і не можуть навіть ходити і щось робити фізично, але вони всерівно проявляють свої таланти чудодійні. І є такі, які малюють ногами, бо не мають рук. А прояв таких їх талантів допомагають іншим діткам, таким же, як і вони самі.
Але ж багато людей, які фізично здорові, взагалі не хочуть проявляти і розвивати свого таланту. Тому Господь їх і кожну іншу душу, якій Він дав талант, спитає на Страшному суді про той талант, як він використав його у своєму житті.
Ми повинні утверджуватися у своїй вірі не тільки тим, щоб ходити в храм, молитися, але, як ви всі знаєте, діями у своєму житті. Віра найперше стверджується нашими добрими ділами, любов'ю і праведністю життя.
І я хотів ще сказати вам, що праведні люди з радістю очікують друге пришестя нашого Господа Ісуса Христа. Але вони не сидять, склавши руки, в очікуванні, коли прийде Ісус Христос, бо вони такі праведні і будуть спасенні. Вони весь час працюють, працюють і день і ніч.
Душа має, правду кажучи, таку властивість, що вона не відпочиває, вона працює, як удень, так і вночі. І ще хочу сказати, що Господь бачить, що та людина, яка працює, вона примножує свій талант. І Господь їй дає ще. Він бачить, що ця дитина була вірна Йому в малому, Він дає їй більше. «І ця людина, - Він говорить, - увійде в мою радість». Тобто – це увійде в Царство Небесне, де дійсно радість і любов.
Тому давайте подивимося своїми духовними очима кожен на себе. Не треба дивитися на свого сусіда чи ще на когось. Давайте звернемо увагу на себе, які ми є. Подивимося уважно і зробимо висновок, хто ми є в цьому житті. Чи ми раби перші і другі, чи ми може, на жаль, схожі на того раба, який отримав один талант?
І ми не хочемо, звісно, ніяка душа не хоче, щоб Господь так саме поступив з нами, як і з цим рабом, який не використав свій талант. Але на користь нам, у нас життя ще є. Ми можемо ще реалізувати це, реалізувати свої можливості, які у нас поки ще є, і використати свій талант.
І я призиваю всіх нас, і себе в тому числі, щоб ми з радістю зустріли, а не зі страхом, друге пришестя Ісуса Христа. І щоб ми увійшли з радістю в Царство Небесне.
Спаси вас Господи.
