Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Поздоровляю вас із святою неділею, святим причастям.
Я хотів би спинитися на декількох речах зі святої Євангелії (Лк., ХІІІ:10-17), де розповідається про уздоровлення в суботу скорченої жінки.
Ми бачимо, що Господь зцілив жінку, яка 18 років страждала. Вона ходила до храму. Ми не знаємо за які гріхи і як саме вона страждала, але ми знаємо, що вона мала духа немочі. І Господь бачив, що вона за ці 18 років відстраждала покладену на неї провину за гріхі. Можливо за якісь гріхи свої, чи своїх батьків – це немає значення. Але Господь розумів, що ця людина має право уже на повноцінне життя, тому Він її зцілив.
Ця жінка багато років ходила в храм, але її навіть ніхто не помічав. Всі вважали, що так і потрібно, що вона страждає за свої гріхи, тому вона в такому стані. І вона сама також зі своїм положенням змирилася. Вона і не просила Ісуса Христа про зцілення як та жінка, яка від кровотечі зцілилася. Вона знала, – бо на той час уже знали за Ісуса, – що Він має такий дар зцілення, але вона змирилася зі своїм станом і не надіялася вже, що вона може зцілитися. Але трапилося чудо і вона була зцілена.
Ми можемо взяти цей момент як урок для себе. В чому? Багато людей серед нас, які страждають від якоїсь недуги. Одні люди їх осуджують: «Нехай вона страждає. Вона грішна, так їй і треба». Але милосердна і любляча людина підійде, утішить, допоможе, чим зможе. І це є Божа людина. Можливо вона навіть до храму не ходить, але у неї душа Божа і вона відчуває, що треба допомогти цій людині.
Я ще хотів зупинитися на розумінні того, що, як ви бачите, на той час іудеї вважали Бога за жорстокого Бога, що Він усіх може карати за будь-які вчинки, якими вони переступлять закон. Вони знали, що як тільки вони порушать закон, вони отримають покарання. А на той час іудеї створили стільки законів, що їх неможливо було всі виконувати. Як почитати, то є такі абсурдні взагалі. Кого це зацікавить, може почитати і переконатися. Як би ти не жив, ти обов'язково переступиш якійсь закон. І тому люди вважали, що вони грішні. І боялися, бо за деякі порушення закону, позбавляли людину життя. Наприклад жінку, як ми знаємо з Євангелдія, хотіли вкаменувати за зраду.
Але ми бачимо, що Ісус Христос прийшов на землю і змінив уяву про Бога, що Він не є такий жорстокий, як всі уявляли. А натомість Господь показав, який Він є милостивий, який Він люблячий, який смиренний. Господь ноги своїм учням умив, Він кожну людину бачив, яка потребує Його допомоги, і допомагає тим, хто до Нього звертається. Ми бачимо в даному випадку жінка навіть і не зверталася, але вона страждала.
Тому ми повинні розуміти, що Господь не є жорстоким Батьком. Він є люблячий Отець, який іде назустріч своєму заблудлому сину чи доньці. І Він завжди прийде нам на допомогу. Тільки ми повинні теж піти Йому на зустріч і впустити Його в душу, взяти за руку і йти з Ним поряд все своє життя.
Я хотів зупинитись ще на одному моменті. Напевно мало хто звернув увагу на те, що в Євангелії Господь назвав цю жінку донькою Авраамовою. Ніде в Євангелії більше Він не називає жінок дитиною Авраамовою, в основному чоловіків. Але ми бачимо, що Господь підняв статус цієї жінки. А на той час жінка мала статус дуже низький перед чоловіками. Взагалі їх вважали за таких людей, які не мали якогось права. Але ми бачимо, що Він підніс жінку і вона стала донькою Авраамовою. І вона зцілилася не тільки фізично, вона зцілилася і духовно. І це є велика благість як для неї, так і для нас, в розумінні того, що Господь є для всіх люблячий і милостивий, не зважаючи на те, чи чоловік ти, чи жінка.
І ми повинні знати, що Господь нас в будь-якій ситуації в житті не залишає. Тому давайте з вами засвоїмо оці маленькі уроки з цього Євангелія і візьмемо для себе як девіз, щоб іти з Богом по всьому житті.
Спаси вас Господи!
