Христос воскрес, дорогі браття і сестри!
Поздоровляю вас із святою неділею, із святим причастям, із цим прекрасним днем, який Господь нам благословив в цю прекрасну пору року, коли розцвітає життя на нашій прекрасній Землі, що її створив для нас Господь Бог. І хай також розквітає в наших душах любов і благодать Божа. Хай в наших душах завжди буде весна.
Сьогодні Православна Церква згадує і шанує жон-мироносиць і таємних учнів Господніх – Йосипа із Ариматеї і Никодима. Ці учні не ходили весь час за Ісусом Христом, але вони таємно приходили і навчалися, і слухали Боже слово. Вони теж були Його учнями, але в Євангелії не так часто за них згадується.
І ось сьогодні ми читали у Євангеліє (Мк.,ХV:43-XVI:8), що коли Ісус Христос уже був розіп’ятий, Йосип і Никодим не побігли десь ховатися, а прийшли до Пілата і попросили віддати їм тіло Ісуса.
Такий вчинок для них був дійсно великим ризиком, бо вони займали високе положення в суспільстві, а могли стати гонимими. Вони могли втратити матеріальні статки, їх могли взагалі заарештувати, так як вони були послідовники Ісуса Христа. Але вони наважилися і прийшли, і попросили віддати їм тіло Ісуса Христа. І ми чули з Євангелії, що потім вони похоронили Його в гробі.
І далі ми читали в Євангелії, що жони-мироносиці прийшли, щоб помазати тіло Ісуса Христа. Коли ще вони йшли, вони весь час думали, як вони увійдуть до гробу, бо їм не по силам було відвалити каменя від могильних дверей. Але, коли вони наблизилися, то побачили, що камінь відвалений. Вони зайшли до гробу і побачили ангела Господнього, який сповістив їм, що Ісуса Христос воскрес і Його тут немає.
Це нам говорить про те, що за свою відданість Богу жони-мироносиці сподобились такої великої честі, щоб першими побачити пустий гроб і сповістити апостолам, що Ісус Христос воскрес.
А ці жони-мироносиці, як ми знаємо з Євангелія, весь час поряд були з Ісусом Христом. Це і Марія Магдалина, з якої Ісус вигнав сім бісів – вона з того часу була невідступною біля Ісуса Христа. Звісно ж це і Мати Його – Марія, яка взагалі стала символом материнської любові до свого Сина, взагалі – символом любові. Вона невідступно була з Ним до останньої хвилини Його життя. А також ми знаємо про інших жон, які весь час впродовж земного життя допомагали Ісусу Христу. Ми знаємо, що це Марфа, Марія і сестри Лазаря – вони Йому допомагали, слухали Його, навчалися. І багато ще жон, яких в Євангелії, можливо, і не згадують, але вони місію свою велику виконали на Землі.
І ми знаємо, що і після земного життя Ісуса Христа, багато було жінок-мироносиць, які служили Ісусу Христу, а потім були зараховани до лику святих. Ми знаємо жінок, які присвятили своє життя служінню Господу і стали нареченими Ісуса Христа. Вони навчалися слова Божого, проповідували і багато з них були знищені тою владою, яка переслідувала християн.
Ми знаємо, що жінки, які люблять Господа, упродовж всього свого життя несуть служіння своє тихо, смиренно, з любов’ю.
Ми знаємо, що і в теперішній час, такий тяжкий час для нашої країни, багато жінок серед волонтерів. Вони, не дивлячись ні на що, ідуть туди, на війну, під кулі, ризикуючи своїм життям – вони приносять нашим воїнам все, що їм потрібно. І це дійсно сьогодні велика місія.
І ми бачимо, що цю лінію Христову, яка йде з тих далеких часів, жінки продовжують. Продовжують нести цю місію жіночу – місію мироносиць. Вони покладають усе своє життя за віру, за любов, за Божу ласку.
І хай Господь укріпляє, благословляє жінок, які є поряд з нами, жінок, які несуть місію Божу. Хай Господь вас укріпляє, благословляє.
Спаси вас Господи!
