Євангеліє (Ів., XVII:1-13):

17

¹ По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

² бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.

³ Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

⁴ Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.

⁵ І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

⁶ Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.

⁷ Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,

⁸ бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

⁹ Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!

¹⁰ Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.

¹¹ І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

¹² Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.

¹³ Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.

Евангелие (Ин.,XVII:1-13):

17

¹ После сих слов Иисус возвел очи Свои на небо и сказал: Отче! пришел час, прославь Сына Твоего, да и Сын Твой прославит Тебя,

² так как Ты дал Ему власть над всякою плотью, да всему, что Ты дал Ему, даст Он жизнь вечную.

³ Сия же есть жизнь вечная, да знают Тебя, единого истинного Бога, и посланного Тобою Иисуса Христа.

⁴ Я прославил Тебя на земле, совершил дело, которое Ты поручил Мне исполнить.

⁵ И ныне прославь Меня Ты, Отче, у Тебя Самого славою, которую Я имел у Тебя прежде бытия мира.

⁶ Я открыл имя Твое человекам, которых Ты дал Мне от мира; они были Твои, и Ты дал их Мне, и они сохранили слово Твое.

⁷ Ныне уразумели они, что все, что Ты дал Мне, от Тебя есть,

⁸ ибо слова, которые Ты дал Мне, Я передал им, и они приняли, и уразумели истинно, что Я исшел от Тебя, и уверовали, что Ты послал Меня.

⁹ Я о них молю: не о всем мире молю, но о тех, которых Ты дал Мне, потому что они Твои.

¹⁰ И все Мое Твое, и Твое Мое; и Я прославился в них.

¹¹ Я уже не в мире, но они в мире, а Я к Тебе иду. Отче Святый! соблюди их во имя Твое, тех, которых Ты Мне дал, чтобы они были едино, как и Мы.

¹² Когда Я был с ними в мире, Я соблюдал их во имя Твое; тех, которых Ты дал Мне, Я сохранил, и никто из них не погиб, кроме сына погибели, да сбудется Писание.

¹³ Ныне же к Тебе иду, и сие говорю в мире, чтобы они имели в себе радость Мою совершенную.

Євангеліє (Ів., VII:32-52; VIII:12):

7

³⁷ А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!

³⁸ Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.

³⁹ Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

⁴⁰ А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!

⁴¹ Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?

⁴² Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?

⁴³ Так повстала незгода в народі з-за Нього.

⁴⁴ А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.

⁴⁵ І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?

⁴⁶ Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...

⁴⁷ А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?

⁴⁸ Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?

⁴⁹ Та проклятий народ, що не знає Закону!

⁵⁰ Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:

⁵¹ Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?

⁵² Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.

8

¹² І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.

Євангеліє (Ів., VII:32-52; VIII:12):

7

³⁷ В последний же великий день праздника стоял Иисус и возгласил, говоря: кто жаждет, иди ко Мне и пей.

³⁷ Кто верует в Меня, у того, как сказано в Писании, из чрева потекут реки воды живой.

³⁸ Сие сказал Он о Духе, Которого имели принять верующие в Него: ибо еще не было на них Духа

³⁹ Святаго, потому что Иисус еще не был прославлен.

⁴⁰ Многие из народа, услышав сии слова, говорили: Он точно пророк.

⁴¹ Другие говорили: это Христос. А иные говорили: разве из Галилеи Христос придет?

⁴² Не сказано ли в Писании, что Христос придет от семени Давидова и из Вифлеема, из того места, откуда был Давид?

⁴³ Итак произошла о Нем распря в народе.

⁴⁴ Некоторые из них хотели схватить Его; но никто не наложил на Него рук.

⁴⁵ Итак служители возвратились к первосвященникам и фарисеям, и сии сказали им: для чего вы не привели Его?

⁴⁶ Служители отвечали: никогда человек не говорил так, как Этот Человек.

⁴⁷ Фарисеи сказали им: неужели и вы прельстились?

⁴⁸ Уверовал ли в Него кто из начальников, или из фарисеев?

⁴⁹ Но этот народ невежда в законе, проклят он.

⁵⁰ Никодим, приходивший к Нему ночью, будучи один из них, говорит им:

⁵¹ судит ли закон наш человека, если прежде не выслушают его и не узнают, что он делает?

⁵² На это сказали ему: и ты не из Галилеи ли? рассмотри и увидишь, что из Галилеи не приходит пророк.

8

¹² Опять говорил Иисус к народу и сказал им: Я свет миру; кто последует за Мною, тот не будет ходить во тьме, но будет иметь свет жизни.

Gospel (John., VII:37-52;VIII:12):

7

³⁷ In the last day, that great day of the feast, Jesus stood and cried, saying, If any man thirst, let him come unto me, and drink.

³⁸ He that believeth on me, as the scripture hath said, out of his belly shall flow rivers of living water.

³⁹ (But this spake he of the Spirit, which they that believe on him should receive: for the Holy Ghost was not yet given; because that Jesus was not yet glorified.)

⁴⁰ Many of the people therefore, when they heard this saying, said, Of a truth this is the Prophet.

⁴¹ Others said, This is the Christ. But some said, Shall Christ come out of Galilee?

⁴² Hath not the scripture said, That Christ cometh of the seed of David, and out of the town of Bethlehem, where David was?

⁴³ So there was a division among the people because of him.

⁴⁴ And some of them would have taken him; but no man laid hands on him.

⁴⁵ Then came the officers to the chief priests and Pharisees; and they said unto them, Why have ye not brought him?

⁴⁶ The officers answered, Never man spake like this man.

⁴⁷ Then answered them the Pharisees, Are ye also deceived?

⁴⁸ Have any of the rulers or of the Pharisees believed on him?

⁴⁹ But this people who knoweth not the law are cursed.

⁵⁰ Nicodemus saith unto them, (he that came to Jesus by night, being one of them,)

⁵¹ Doth our law judge any man, before it hear him, and know what he doeth?

⁵² They answered and said unto him, Art thou also of Galilee? Search, and look: for out of Galilee ariseth no prophet.

8

¹² Then spake Jesus again unto them, saying, I am the light of the world: he that followeth me shall not walk in darkness, but shall have the light of life.

Євангеліє (Ів., XII:1-18):

12

¹ Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

² І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли

³ А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!

⁴ І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:

⁵ Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?

⁶ А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.

⁷ І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...

⁸ Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

⁹ А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

¹⁰ А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

¹¹ бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.

¹² А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

¹³ то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!

¹⁴ Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

¹⁵ Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

¹⁶ А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

¹⁷ Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

¹⁸ Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.