Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Поздоровляю вас із святим причастям, з освяченням ваших душ і ваших тіл.
Сьогодні ми слухали цікаве Євангеліє (Лк., XVIII:18-27) і цікавий Апостол (Еф., VI:10-17). Почнемо з Євангелія, де ми почули діалог між багатим юнаком й Ісусом Христом. Юнак запитав, що йому потрібно робити, щоб спастися. Ісус відповів: «Виконуй ці Заповіді, ці Заповіді, виконуй ці». На що юнак Йому каже: «Я цих Заповідей дотримався з юності своєї». Тобто, він завжди виконував це все.
Але на самому початку ми читали, що підійшов один юнак і почав, спокушуючи, Ісуса запитувати. Якщо він і справді виконував ті всі Заповіді, чому ж він спокушує великого пророка? Тому отут великий знак питання: як він ці Заповіді виконував?
Але поза тим Ісус дивиться на нього і говорить: «Заповіді виконуй і спасешся». А той далі питає: «А що мені ще не вистачає?» Ісус на це каже: «Якщо хочеш бути досконалим, продай все, роздай бідним і йди за Мною». Він не сказав: «Якщо ти хочеш в Царство Боже попасти, продай все і йди за Мною». Ні, якщо – досконалим.
І знаєте, в історії Християнських Церков, – Католицької Церкви і Східної Церкви, – завжди були протиріччя з цих слів Ісуса.
Католицька Церква говорить, що перша умова для спасіння – це виконувати Заповіді Божі. А друга умова для тих, хто хоче стати досконалим і осягнути вищий рівень в Царстві Божім і наблизитися до Бога – це продати все, роздати бідним і служити тільки Богу. Тому для спасіння не обов’язково продавати все, роздавати бідним, а треба просто виконувати Заповіді Божі, одночасно бути багатим і жити собі щасливо.
Чому це Католицька Церква в свій час говорила, ми зараз зрозуміємо. Тому що Папи Римські були дуже багаті люди. Вони, скажемо, були правителі Риму і мали багато земель. Тому і Католицька Церква так трактувала умови для спасіння, як їй це було зручно.
Східна Церква трошки по-іншому підходила до цього питання. Якщо ми виконуємо Заповіді Божі, якщо ми робимо добро і хочемо все-таки більшої досконалості, ми не повинні зупинятися на тому духовному рівні, на якому ми є. Ми повинні далі вдосконалюватися, щоб увійти в прекрасне світло і більше наблизитися до Бога. Тому що, як ми знаємо, меж досконалості немає. І Господь нам, відповідно до наших сил, буде допомагати. І тоді ми зможемо більше світло в майбутньому осягнути.
І саме про отакі моменти Ісус каже: «Якщо ти виконуєш Заповіді, ти спасешся, ти прийдеш в Царство Боже. Але хочу, щоб Царство Боже було зараз тут з тобою, щоб ти був досконалий, щоб ти відчув його присутність. Тому – продай все і йди за Мною». Але юнак цього не зробив. Чому не зробив – ми не знаємо. Можливо він багато років працював щоб набути це багатство або в спадок отримав, а тут – все віддати бідним. Дуже така важка боротьба у людини в душі починається. І апостол Павло, як ми чули сьогодні, говорить: «Браття, ми боремося не проти людей, не проти плоті і крові, ми боремося проти духів злоби піднебесної».
І ці духи злоби піднебесної – це жадібність, матеріалізм, егоїзм. Вони нам не дають йти за Богом. Вони нам не дають осягнути Царство Боже тут, на Землі. Вони нам не дають більш довіритись Богу, покластись на Нього і з чистим серцем, щиро служити Йому.
Далі апостол Павло говорить, щоб ми одягнулися в зброю. Щоб підперезали стегна. Чим підперезали? Істиною. Щоб ноги свої одягнули в праведність. Бо якщо ми будемо намагатися жити в праведності, то з нами і буде ця Істина. Одягнути шолом – це прагнути до спасіння. Взяти меч – це слово Боже. І більш за все акцентує апостол Павло на те, щоб ми взяли щит віри. Щоб ми взяли щит віри, бо маючи щит віри, ми можемо перемагати зло, подолати весь той негатив, який десь на нас впливає, десь нам не дає все-таки йти щиро за Богом.
Тому, дорогі браття і сестри, ми маємо можливість зробити свій вільний вибір. Ми можемо піти продати все, піти найти бідних, роздати їм все і служити в подальшому іншим людям. І тим самим ми будемо служити Богу. Ми можемо цього і не робити, не продавати нічого. Просто тим, що нам Господь дає, допомагати бідним, допомагати нашій державі, допомагати тим людям, які зараз дійсно потребують допомоги. Допомагати героям, які сьогодні, ризикуючи своїм життям, захищають нашу державу. Які захищають нас також. Ми можемо їм допомагати. І тим самим ми будемо служити Богу.
Шляхів спасіння дуже багато. Кожен обирає той, який йому Господь благословляє, і той, який він може витримати і йти за Богом. Ми в цьому маємо вільний вибір. Ми, дорогі браття і сестри, повинні для себе усвідомити, який ми шлях обираємо. Чи ми візьмемо приклад з Ісуса, який ішов, робив добро, зціляв, допомагав людям, допомагав апостолам удосконалитися. Ми знаємо, що вони всі осягнули Царство Боже. Чи візьмемо приклад з цього хлопця, який десь усумнівався, мав багатство і не мав часу все-таки робити добро. Мабуть він і не осягнув Царство Небесне.
Тому, дорогі браття і сестри, все залежить від того, що ми будемо робити в жітті. Давайте все-таки брати приклад з нашого Спасителя Ісуса Христа, йти за Ним. Намагатися служити Богу, намагатися служити людям, допомагати їм, наскільки на то нам Господь дає сили, здоров’я. Якщо у нас немає змоги допомогти людям матеріально, то допомагаймо людям духовно. У нас є слово, у нас є молитва, ми знаємо як молитися. Давайте будемо молитися за тих людей, які потребують допомоги. І таким чином ми в майбутньому станемо синами і дочками Отця нашого Небесного.
Слава Ісусу Христу!
