Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Поздоровляю вас із святою неділею, із святим причастям.
Сьогодні ми слухали Євангелію від Матвія (Мф., XVII:14-23), і впродовж останніх тижнів ми читали Євангелію, де Господь розповідає нам про віру. Віра – це камінь, на якому стоїть Церква наша Християнська. І це дуже важливо, тому що без віри нема сенсу навіть жити. Багато людей страждають від того, що немає у них віри. Вони не розуміють цього, страждаючи як фізично, так і духовно.
Ми бачимо як в цій Євангелії страждає син чоловіка, що звернувся за допомогою до Ісуса. Його син був одержимий духом злим. В дійсності, якби була у цього хлопця віра, якби в душі був Бог, ніякий би злий дух не зайшов в його душу. Але невір’я й породжує цю саму одержимість людей їхніми гріхам і страстями.
Ми також бачимо як батько страждає. Немає більшого страждання для батьків, як бачити страждання їхніх дітей. Це дійсно велике горе для батька. Ми бачимо, що спочатку він привів сина до учнів Ісуса, щоб вони його зцілили. Але учні були безпомічні, вони не могли цього зробити. І вони через це зрозуміли, що можуть підірвати віру у Вчення Ісуса Христа. Вони були в розпачі.
Але Господь всемилостивий. Він теж побачив цю подію, Йому теж було болісно на душі, Він теж страждав. Через це страждання і від цього болю в душі Він промовив: «О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму?».
Дійсно Йому було тяжко жити серед людей, бачачи їхнє невір’я чи маловір’я. Ми теж в своєму житті, коли попадаємо в оточення людей, які не вірять, які взагалі ведуть такий спосіб життя: п’ють, курять, сваряться, – нам хочеться з під впливу їх енергій швидше втекти, тому що нам некомфортно з ними. Так і Ісусу Христу, як ми бачимо, дуже тяжко було. Але Його Отець Небесний укріпляв. І ми бачимо, що Він говорить, що якби ми мали віру як гірчичне зернятко, ми могли б робити все. Не тільки гори пересувати, але й більше того.
І ми бачимо, що пізніше, після того, як на апостолів зійшов Дух Святий, вони теж робили великі чудеса – зціляли людей і навіть воскрешали їх. І багато святих людей і в наш час зціляють людей, тому що вони мають велику віру. Віра дійсно велике має значення для душі людини.
Ми бачимо, що ми теж з вами недосконалі, бо ми не маємо таку віру, щоб зсунути гору в своїй душі. Гора – це наші пристрасті грішні, які постійно присутні в нас. Якби ми мали достатню віру, ми могли би зсунути ці душевні гори, які не дають нам спокійно жити. Але ми не маємо такої віри, через це ми і хворіємо, і з неспокоєм живемо в цьому світі.
Тому давайте уповати на Господа Бога і молити Його, щоби Він нам допомагав. Допомагав, бо це нелегкий труд позбутися від фарисейства нашої душі, нашого розуму. Бо тільки з допомогою Божою ми можемо прийти до Бога і побачити Царство Небесне.
Спаси вас Господи!
