Сьогодні людство живе не в кам’яному віці, не в залізному, не в бронзовому, а в часі, який називають інформаційний. Тобто зараз, куди не поткнешся, всюди використовують Інтернет. А це - море інформації, в якій, деколи, людина може загубитися.
До чого це? До того, що Господь нас навчає (Лк., VIII:5-15), що душа людини – це своєрідна земля, яка засівається інформаційним зерном. І коли людина приймає до свого серця якусь інформацію, вона проростає спочатку думками, а потім – почуттями. І буває таке, що ця інформація, яку ми приймаємо з навколишнього світу до своєї душі, виявляється отруйною. Тобто, ми беремо з зовні отруйне насіння і допускаємо його до свого серця, до своєї душі, де воно починає проростати і пускати корені, змінювати нашу душу і наше життя.
Що треба пам’ятати? Що життя людини це є велика праця. І зараз ми маємо бути дуже обережні відносно того, що ми допускаємо до своєї землі, яку нам Господь Бог дав. Тобто – до своєї душі, до свого серця.
Як же запобігти подібному отруєнню? У людини є такий дар – відчувати серцем. І ще можливість звернутися з прохання до Бога: «Господи, допоможи мені у моєму житті». Коли людина живе безбожно, то у неї в душі бур’яни ростуть. Вона, буває, навіть світу не бачить за цими бур’янами, бо вони вже вищі за неї. Такими бур’янами можуть стати гординя, заздрість, роздратування та багато інших отруйних рослин.
Але у людини є знаряддя для духовної праці – це віра. Віра в Бога, віра в Його допомогу, віра в Його Любов. І Господь Бог завжди допомагає нам. Найперше – це допомога через Ангела-Охоронця, який завжди є біля нас і дає нам позитивні думки, позитивні відчуття. Він є частинкою Бога біля нас. І він є наш захисник. І ми просто можемо звертатися до нього, прохати про Божий захист, про допомогу в житті, щоб наша душа, серце були захищені. Щоб з Божою допомогою пройти своїм шляхом життя, зберегти свою душу і мати добрі плоди своєї духовної праці. Бо коли для людини прийде час жнив, тобто кінець людського життя, що вона зможе подарувати Богові? Які статки вона буде мати? Що вона виростила у своєму серці? А все це вже залежить від самої людини.
Сьогодні людина особливо повинна пильнувати за тим, що допускає до свого розуму, до свого життя, до своєї душі. Просто треба бути обережними. Зараз море інформації, вона буває руйнівна, іноді вона просто калічить душі людей, тому потрібно мати Божий розум, мати Божі почуття. Для цього потрібно просто просити Бога: «Боже, дай мені твоїх почуттів, дай мені твоїх відчуттів ситуацій, які зараз відбуваються в моєму житті, в моїй країні або поза нею. Дай мені, Боже, Твоїх думок, щоб у мене були Твої думки. Дай мені, Боже, відчувати цей світ як Ти відчуваєш. Щоб я все сприймав не своїм недосконалим розумом, не своїми недосконалими почуттями, а так, як Ти саме відчуваєш».
Людині дуже потрібно піклуватися, щоб зерна Правди потрапити до її серця, до її життя. Цих зерен зараз мало, але вони є, і їх треба шукати. Але водночас пильнувати те, що потрапляє в середину нас через наші вуха, через наші очі, через наше сприйняття. Коли людина шукає, прагне знайти добре зерно, Господь Бог завжди допоможе їй в цьому.
