Згідно з переказами, Володимирська ікона Божої Матері була написана святим апостолом і євангелістом Лукою ще за життя Богородиці на дошці столу, за яким трапезувати Христос з Марією і Йосипом. Ікона залишалася в Єрусалимі до 450 року. При Феодосії Молодшому її перенесли до Константинополя. На початку XII століття Патріарх Лука Хрисоверг послав спеціальний список (копію) з неї у дар великому князю Київському Юрію Долгорукому.

Спочатку Володимирська ікона знаходилася в жіночому Богородичному монастирі Вишгорода, недалеко від Києва. Син Юрія Долгорукого Андрій, згодом прозваний Боголюбським, вкрав Вишгородську ікону Богоматері та перевіз у Володимир (за яким вона і отримала теперішню назву) у 1169 році, де вона була встановлена в Успенському соборі.

Під час нашестя Тамерлана в 1395 році шанована ікона була перенесена в Москву для захисту міста від завойовників. На місці «стрітення» (зустрічі) москвичами Володимирської ікони був заснований Стрітенський монастир, що дав назву вулиці Сретенка. Те, що війська Тамерлана без видимих причин повернули назад, не дійшовши до Москви, було розцінено як заступництво Богородиці. Ще два чудесних визволення від загарбників історично пов'язані з образом Володимирської ікони Божої Матері.

Дні святкування ікони:

• 26 серпня / 8 вересня - в пам'ять стрітення ікони в Москві і порятунку від нашестя Тамерлана в 1395 році;
• 23 червня / 6 липня - в пам'ять порятунку Росії від ординського царя Ахмата в 1480 році;
• 21 травня / 3 червня - в пам'ять порятунку Москви від кримського хана Махмет-Гірея в 1521 році.