У Хрестопоклонну неділю 7 квітня 2013 року в місті Києві в Кафедральному соборі Преображення Господнього Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної на звершення святої Божественної літургії на честь свята Благовіщення Пресвятої Богородиці для поклоніння відбулося винесення Животворящого Хреста Господнього.

Цьогоріч день Благовіщення Пресвятої Богородиці, який за православною традицією святкують кожного року 7 квітня, співпав з Хрестопоклонною неділею, яку святкують у третю неділю Великого посту. Цей збіг є глибоко символічним. Зійшлися у містичному єднанні початок і кінець, Божественне зачаття Спасителя і Його фізична смерть на хресті, безмежна жертовна любов Отця до людини і духовна смерть через людське гріхопадіння.

Оскільки час посту - це період подвигу, символом якого є хрест, то вшанування хреста - це і духовна допомога під час посту, і нагадування кожному християнину про духовний обов'язок перед Богом, Який з великої любові до людей заради їхнього спасіння смиренно прийняв смерть на хресті. І кожен, хто увірував у нього, став причасником Його благодатних дарів і небесного благословення. Тому духовний хрест несе кожна віруюча людина. А Господь дає нам хрест по силі нашій. Якщо він видається нам важким, то звертаймося до Небесного Отця: "Боже, допоможи мені нести мій хрест, укріпи мене духовно і фізично, дай мені сили не робити гріха, а творити добро". Тоді власний хрест, з'єднуючись з хрестом Ісуса, переносить на нас Його силу і дію, стає каналом, по якому із Христового хреста переливається на нас всяке добре даяння і всякий дар звершений.

Ісус Христос каже: "Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме свій хрест і йде за Мною". Взяти Хрест Господній - означає із вдячністю прийняти обставини свого життя такими, якими вони є, як і Діва Марія прийняла благу вістку від Бога про непорочне зачаття, віддавши у Його святі руки своє життя, проявивши цим смирення і повну довіру до Небесного Отця. Взяти Хрест Господній - це означає не нарікати на біди та нещастя, які видаються нам незаслуженими, а кожної миті дякувати Богу за великий дар - життя, що дає нам шанс пройти дорогою духовного вдосконалення і повернутися у Небесну Обитель Творця.

З благоговійним трепетом і любов’ю духовенство та вірні Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної поклонялися Хресту Господньому як містичному християнському символу віри, надії, впевненості у безмежній Божій любові і Його перемоги над смертю.