Р анком 4 грудня 2013 року в храмі Преображення Господнього урочисто відзначили свято Введення в храм Пресвятої Богородиці. І це не просто шанування давньої християнської традиції, а символ початку нового життя, переосмислення свого призначення, очищення від минулих гріхів, перехід на вище усвідомлення у вірі.

Таку беззаперечну незглибиму віру мали батьки Марії – праведні Іоаким і Анна, які пройшли великі випробування,аби довести свою щирість і відданість Богові. Вони, доживши до глибокої старості, не зневірились, що за їхнє благочестиве життя Бог обдарує їх народженням дитини. І коли Анна на додачу ще й пообіцяла, що присвятить дитя Богові, то й відбулося справжнє диво: всупереч усім земним законам, Анна завагітніла і народила дівчинку, на ім’я Марія. І, як обіцяли батьки, у 3 роки Вона була віддана на виховання до Єрусалимського храму, де з такими ж дівчатками вивчала Святе Письмо, вчилася шити і вишивати, готувалася служити Богу все своє життя.

Зовсім маленькою була віддана до храму на виховання Марія. І ця подія відбувалася дуже урочисто. Їй надавалося в іудеїв великого значення, бо дівчинку присвячували Богу, щоб виховати майбутню матір Спасителя. Саме для виконання такої величної місії прийшла на Землю ця висока душа. Тому подія і переросла у велике християнське свято - Введення в храм Пресвятої Богородиці. Значення його дуже велике: саме з цього моменту починається підготовка Марії до виконання її призначення як матері Месії, що дало можливість через цю високу душу прийти на Землю Самому Богу – Господу нашому Ісусу Христу, нашому Спасителю.  

Cвято Введення в храм Пресвятої Богородиці стало символом великої віри і відданості Богу, незаперечної покори волі Божій і глибокого розуміння важливості виконання  обітниць, даних Богові.  Воно нагадує усім, хто обрав собі цю священну дорогу, що йти нею треба прямо і  несхитно, мужньо долаючи круті життєві пороги і вклоняючись лише одному Богові. Звісно, без помилок не прожити, бо щомиті на кожну душу в цьому світі чигають спокуси  лукавого. Та в тому-то й суть, що не егоїзм і лицемірство, не крутійство, підступність і користолюбство -життєві порадники і супутники справжнього християнина, а чиста, свята любов до ближнього, усвідомлення гріха і його противлення, прагнення справедливості і  миру - та відповідальність за дане Богові слово. Це і є на ділі безмежна відданість Богові -  така, яку мали Іоаким, Анна, Марія…