Євангеліє (Лк., XVI:19-31):

16

¹⁹ Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

²⁰ Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,

²¹ і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...

²² Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.

²³ І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

²⁴ І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...

²⁵ Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

²⁶ А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

²⁷ А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,

²⁸ бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!

²⁹ Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!

³⁰ А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.

³¹ Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!