Євангеліє (Лк., X:25-37):

10

²⁵ І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

²⁶ Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

²⁷ А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

²⁸ Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

²⁹ А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?  

³⁰ А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

³¹ Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

³² Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

³³ Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

³⁴ І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

³⁵ А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

³⁶ Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?  

³⁷ А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!